Луцька дієцезія – одна з найстарших та найдавніших на території України. Її витоки сягають славного Володимирського князівства. Історично відомо, що католицькі єпископи в Володимирі-Волинському були здавна. Дата постання дієцезії – 1375 рік – не викликає сумнівів у жодного з науковців.
Єпископською столицею Луцьк став у І пол. ХV ст., прийнявши достойний обов’язок від Володимира-Волинського. У Луцьку швидко збудували кафедральний собор. У ХVІІІ ст. пожежа сильно пошкодила святиню. В часі це співпало з ліквідацією Товариства Ісуса (тобто єзуїтів; пізніше Апостольська Столиця відновила Орден – прим.ред.). Отці-єзуїти збудували в Луцьку храм та монастир напроти знищеної катедри, і саме до їх колишньої святині було перенесено головний храм дієцезії.
Єпископська кафедра містилася в соборі свв. Петра і Павла до 1945 р. З приходом радянської влади почалися арешти священиків. Святої пам’яті владика Адольф Петро Шельонжек був арештований за нібито шпигунство на користь Ватикану, а кафедральний собор закрили.
У святині спочатку розмістився склад, у 80-ті рр. ХХ ст. – музей атеїзму. Все ж храм уцілів, і вже восени 1990 р. катедру вдалося повернути вірним. У вересні 1990 р. розпочалися Святі Меси у бічній каплиці (хоча музей атеїзму продовжував функціонувати), 1991 р. – в самому храмі. Так поволі він повністю повернувся до своїх історичних власників.
Луцька (до 1927 р. – Луцько-Житомирська) дієцезія нині включає два деканати – Луцький і Рівненський (відповідно з центрами у Луцьку та Рівному). У Волинській області католицькі парафії є у Берестечку, Володимирі-Волинському, Голобах, Горохові, Дубищі, Затурцях, Камінь-Каширському, Ківерцях, Ковелі, Лукові, Любешові, Любомилі, Маневичах, Нововолинську, Олиці, Римачах, Рожищі, Торчині, Устилузі, Цумані. На Рівненщині – в Дубні, Дубровиці, Здолбунові, Клевані, Клесові, Корці, Костополі, Кузнецовську, Купелі, Острозі, Рокитному, Сарнах і Томашгороді.
фінансово.
Щиро дякуємо!
